Питання

Просимо розяснити, які роботи та послуги включає в себе нарахування абонентської плати централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та послуги поводження з відходами. Наведіть приклад детального розрахунку абонентської плати. Як правильно розрахувати коефіцієнт дохідності. 

Відповідь

На Ваш запит, щодо отримання консультації з питання: «Просимо роз’яснити, які роботи та послуги включає в себе нарахування абонентської плати централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та послуги поводження з відходами. Наведіть приклад детального розрахунку абонентської плати. Як правильно розрахувати коефіцієнт дохідності?»  повідомляємо про наступне.  

Правові засади запровадження плати за абонентське обслуговування встановлюються такими нормативно-правовими актами:

- Законом України «Про житлово-комунальні послуги»;

- Постановою КМУ «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» від  1 червня 2011 р. № 869;

- Постановою КМУ «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами» від 21.08. 2019 р. № 808.

Згідно ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для:

- відшкодування витрат виконавця, пов’язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги (примітки: юридичний супровід, друк бланків договорів, робота абонентського підрозділу із споживачами з укладення договорів, інформаційний супровід договірної роботи, підтримка програмного забезпечення з автоматизації та обліку договірної роботи, кур’єрські послуги, тощо);

- здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами (примітки: робота економічної служби, бухгалтерії, підтримка роботи програмного забезпечення з обліку абонентів та спожитих послуг, контроль споживання (робота контролерів);

- стягнення плати за спожиті комунальні послуги (юридичний супровід, судові витрати, друк та доставка квитанцій, комісійні фінансових установ, підтримка роботи програмного забезпечення з обліку оплат,  систем он-лайн оплати за спожиті послуги );  

витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах багатоквартирного будинку (примітки: робота контролерів та технічних підрозділів з обслуговування та ремонту приладів обліку);  

Згідно ст.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування не входить до складу регульованих цін/тарифів на житлово-комунальні послуги – має договірний характер та максимально допустимий граничний розмір, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.   

Водночас, надавачі комунальних послуг мають належним чином економічно обґрунтовувати розмір плати за абонентське обслуговування та розмір прибутку від здійснення такої діяльності.   

Таким чином, для визначення розміру плати за абонентське обслуговування підприємства мають здійснити: 1) розрахунок нормативних витрат на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, які мають для них обов’язковий характер згідно законодавства. 2) розрахунок граничного розміру плати за абонентське обслуговування згідно вимог Постанови КМУ від 21.08. 2019 р. № 808. 3)  порівняти результати та обрати розмір плати, що має менше значення. 

Для визначення нормативного розміру плати за абонентське обслуговування необхідно враховувати:

  • витрати на оплату праці персоналу, безпосередньо зайнятого на підприємстві за видами діяльності, що включає абонентське обслуговування, визначені відповідно до Закону України «Про оплату праці» на підставі державних та галузевих нормативів встановлених колективними угодами відповідного рівня, в сфері дії сторони роботодавців яких перебуває підприємство (роботодавець);
  • витрати на оплату праці управлінського персоналу, що здійснює загальне керівництво підприємством, а також адміністративні та загальногосподарські витрати в пропорції, що встановлена внутрішнім положенням підприємства про бухгалтерську облікову політику, із дотриманням вимог положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Мінфіном;
  • єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування персоналу, що  здійснює абонентське обслуговування;
  • оплата службових відряджень, витрати на підготовку та перепідготовку персоналу, що безпосередньо здійснює абонентське обслуговування;
  • амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів підрозділів, що безпосередньо здійснюють абонентське обслуговування; 
  • витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, безпосередньо пов’язаних із абонентським обслуговуванням (плата за оренду, страхування, ремонт, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, освітлення);
  • витрати на оплату інформаційних послуг, безпосередньо пов’язаних із абонентським обслуговуванням, витрати на обслуговування прикладного програмного забезпечення;
  • витрати на виготовлення бланків договорів, квитанцій та їх доставку;
  • витрати на юридичний супровід та судові витрати щодо стягнення заборгованості.
  • планований прибуток із врахуванням витрат з податку на прибуток. 

Види професій та їх штатна чисельність може бути визначена на підставі галузевих нормативів праці (чисельності, обслуговування, часу), класифікатору професій та довідників кваліфікаційних характеристик.

Виходячи з кваліфікаційних характеристик та галузевих норм праці при організації робіт з абонентського обслуговування залежно від схеми організації робіт,   організаційної структури підприємства та посадових обов’язків можуть бути задіяні працівники наступних професій:

КПФТС: бухгалтер (з дипломом спеціаліста); бухгалтер; економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності; юрист; юрисконсульт; економіст з претензійної та договірної роботи; інженер-програміст, інженер комп’ютерних систем, адміністратор системи; оператор з обробки інформації та програмного забезпечення; архіваріус, адміністратор, офіс-адміністратор;

Робітничі професії: слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики (електромеханіка); слюсар-сантехнік з обслуговування електроустаткування; контролер водопровідного господарства; контролер теплового господарства; кур’єр, контролер-приймальник.

Штатна чисельність та кваліфікація працівників задіяних при організації робіт з абонентського обслуговування можуть бути визначені відповідно до міжгалузевих нормативів чисельності встановлених додатком другим Міжгалузевої угоди №57 (параграфи 3.1.17 – 3.1.20, 4.1.35, 4.1.36), зокрема в програмі ЖКГ:ШТАТНИЙ РОЗПИС.

Законодавство не регулює граничного рівня та порядку розрахунку рентабельності для послуг абонентського обслуговування. Таким чином, рентабельність може визначатись підприємством самостійно, - в якості орієнтирів можна спиратись на рекомендації Мінекономіки (лист від 21.12.2001 р. №58-57/5099-10) щодо встановлення граничного рівня рентабельності при формуванні тарифів на житлово-комунальні послуги для населення в розмірі не більш як 12% собівартості.

Проте необхідно враховувати, що органи місцевого самоврядування, як власники комунальних підприємств, відповідно до ст.17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» можуть встановлювати граничну рентабельність діяльності  таких підприємств, але тільки за умови, що відповідні повноваження, як власника, були врегульовані в Статуті підприємства.  

Розрахунок граничного розміру плати за абонентське обслуговування визначається згідно  Постанови КМУ від 21.08. 2019 р. № 808 за формулою: 

 РПгрн = Пмін × СДсер × Кд × Кжкп × К, де

Пмін -  розмір прожиткового мінімуму (станом на теперішній час – 1936 грн.);

СДсер   - середній кількісний склад домогосподарства, що становить 2,58 особи;

Кд – коефіцієнт дохідності домогосподарства для розрахунку плати за абонентське обслуговування, що становить два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць;

Примітка: цей показник розраховується як - відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу в розрахунку на місяць до суми двох прожиткових мінімумів.  Тобто сукупний дохід домогосподарства поділити на число осіб та на 3872 (станом на сьогодні). 

Кжкп - коефіцієнт середнього по Україні розміру витрат домогосподарств на оплату житлово-комунальних послуг, що становить 0,15;

К - коефіцієнт відшкодування домогосподарством витрат, здійснених виконавцем комунальних послуг під час їх надання у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами та віднесених до плати за абонентське обслуговування, що становить:

- 0,019 - для виконавців послуг з постачання теплової енергії та/або гарячої води, з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

- 0,009 - для виконавців послуг з поводження з побутовими відходами.   

При цьому необхідно враховувати -  що гранична плата встановлюється на одного абонента - на один договір – незалежно від кількості мешканців та не залежить від кількості послуг, що надаються одним виконавцем абонентові.

Таким чином, приклад розрахунку граничного розміру плати за абонентське обслуговування для виконавців послуг з постачання теплової енергії для домогосподарства із 2 осіб із сукупним місячним доходом 15000 грн. :

1936*2,58*(15000/2/3872)*0,15*0,019 = 27,62 грн./міс./на одного абонента.

Якщо підприємство одночасно є надавачем і послуг з теплової енергії/водопостачання і послуг з поводження з побутовими відходами – для розрахунку має застосовуватись коефіцієнт, який має більше значення – 0,019

Відповідно до Порядків формування тарифів до витрат на збут не включаються витрати, пов’язані із здійсненням абонентського обслуговування . Таким чином , надавачі послуг мають виключити витрати, які відносяться до діяльності з абонентського обслуговування з структури регульованих цін/тарифів на комунальні послуги. Проте в заключних положеннях Закону України не міститься вимог щодо строків протягом яких підприємства та органи місцевого самоврядування мають привести тарифи до вимог законодавства. Тому сьогодні підприємства можуть працювати за діючими тарифами без запровадження плати за абонентське обслуговування та перегляду договорів із споживачами – до прийняття органами уповноваженими на встановлення тарифів нових рішень.  

Голова Об’єднання – Олег  Адамов