Оплата праці під час відсторонення, ремонту техніки та надурочних робіт

На ваш запит від 01.04.2020 року Федерація роботодавців житлово-комунального господарства України повідомляє наступне.

1. Як нараховується заробітна плата і які виплати (шкідливість, класність) здійснюються водію автотранспортного засобу відстороненому на 2 дні від роботи у зв’язку з службовим розслідуванням на підприємстві пов’язаного з порушенням трудової дисципліни?

Законодавство містить виключний перелік підстав згідно яких працівник може бути відсторонений роботодавцем без збереження заробітної плати, зокрема - згідно зі ст. 46 КЗпП відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в разі: появи на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Інші умови відсторонення визначені спеціальним законодавством (Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законами України «Про дорожній рух», «Про охорону праці» тощо), проте у всіх інших випадках відсторонення від роботи без збереження заробітної плати може здійснюватися роботодавцем виключно за поданням компетентних органів (за рішенням слідчого судді в разі кримінальних чи адміністративних правопорушень, органів державного контролю, тощо) . Підставою для відсторонення водія також може бути відсутність документа, що дає право на керування транспортним засобом згідно зі статтею 16 Закону «Про дорожній рух».

В разі відкриття кримінального або адміністративного провадження та недоведення провини заробітна плата працівника за період відсторонення не зберігається, але відшкодовується на підставі спеціального закону (наприклад, ст. 3, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР). 

Додаткові підстави для відсторонення від роботи та умови оплати за цей період можуть бути передбачені в контракті (21 КЗпП), якщо з відповідними категоріями працівників може укладатися контрактна форма трудового договору.

Відсторонення від робіт без збереження заробітної плати з інших підстав лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу не допускається.

Відсторонення працівника від роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, який видається у строк, визначений поданням (постановою) компетентних органів (санітарних інспекторів, постанова прокурора тощо). Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі неможливості чи відмови складається відповідний акт.

Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного суду України, викладеними у пункту 10 Постанови від 24 грудня 1999р № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП).

Зважаючи на наведене, в разі відсторонення працівника без підстав прямо визначених законодавством він має право в судовому порядку стягнути з роботодавця середню заробітну плату (основну та додаткову) за час вимушеного прогулу, включаючи всі звичайні доплати та надбавки за виконувану ним роботу (в т.ч. за класність та за шкідливість).

2. Водій, за яким закріплений транспортний засіб згідно наказу по підприємству буде виконувати ремонт цього транспортного засобу. Згідно штатного розпису отримував класність та шкідливість. Виникає питання чи робити дані нарахування в період ремонту?

Згідно ст. 15 Закону України «Про оплату праці» та ст. 97 КЗпП України підприємства, установи, організації самостійно в колективному договорі з дотриманням норм, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (міжгалузевими) угодами , встановлюють умови та розміри оплати праці працівників, в тому числі умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.

Якщо роботодавець (підприємство) є суб’єктом сторони роботодавців генеральної та/або галузевої угоди, її положення діють безпосередньо та є обов’язковими для нього незалежно від наявності на підприємстві колективного договору.

Положеннями Генеральної угоди та всіма Галузевими (міжгалузевими угодами) в сфері житлово-комунального господарства встановлено гарантії оплати праці водіїв у вигляді надбавок: водіям 2-го класу – 10 відсотків; 1-го класу – 25 відсотків встановленої тарифної ставки за відпрацьований час водієм .

Завдання та обов’язки працівника за професією «Водій автотранспортних засобів» визначені «Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 69. Автомобільний транспорт", що затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.02.2006 р. N 136., згідно яких водій автотранспортних засобів:

Керує автомобільними транспортними засобами відповідної категорії за різних дорожніх умов. Забезпечує належний технічний стан автотранспортного засобу. Буксирує автопричіп дозволеною максимальною масою. Перевіряє технічний стан автотранспортного засобу перед виїздом на лінію та після повернення з рейсу. Забезпечує справність обладнання відповідно до вимог стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху і охорони навколишнього середовища. Виконує роботи з щоденного технічного обслуговування автотранспортного засобу. Подає автотранспортний засіб під навантаження та розвантаження або до місця посадки і висадки пасажирів. Контролює правильність завантаження, розміщення та кріплення вантажів у кузові автотранспортного засобу малої вантажопідйомності, а також порядок розміщення пасажирів в легкових автомобілях. Усуває технічні несправності, які виникають під час роботи автотранспортного засобу на лінії і не потребують розбирання головних механізмів . Виконує регулювальні роботи . Заправляє автомобільні транспортні засоби паливом та іншими експлуатаційними матеріалами. Оформлює дорожню документацію. Надає першу допомогу потерпілим під час дорожньо-транспортних пригод.

Тобто, кваліфікаційні характеристики професії «Водій автотранспортних засобів» не передбачають здійснення поточного та капітального ремонту автотранспортного засобу у робочі години. Такі завдання більш притаманні професії «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів» (код 7231).

Визначити які роботи з щоденного технічного обслуговування транспортних засобів можуть бути віднесені до обов’язків водіїв можна на підставі Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України N 102 від 30.03.98р.

Аналогічна позиція була визначена Мінсоцполітики України в листі від 19.09.2013 р. № 805/13/155-13, згідно якої під терміном «час, відпрацьований водієм» мається на увазі час, упродовж якого водій безпосередньо керував автотранспортним засобом.

Тому, мінімальними гарантіями генеральної та галузевих угод не передбачено здійснення надбавки водію за класність за час поточного та капітального ремонту автотранспортного засобу – якщо інше прямо не визначено колективним договором підприємства (колективні договори можуть передбачати будь-які вищі гарантії оплати праці порівняно з генеральною та галузевими угодами).

Отже, якщо водій у робочий час перебував на роботі, але не виїжджав, тобто не керував автотранспортним засобом, надбавка за класність за ці години не виплачується, оскільки для виконання інших, видів робіт кваліфікація 2 чи 1 класу водія не потрібна.

Що стосується доплати за роботу у важких та шкідливих умовах праці, згідно зі ст. 100 КЗпП України на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

На теперішній час переліку робіт визначеного КМУ не існує.

Типове положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядок застосування галузевого переліку робіт , на яких можуть установлюватися доплати робітникам за умови праці, затвердженого нині чинною постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.1986 р. № 387/22-78 – не є регуляторним актом (не зареєстровано в Мінюсті) та, відповідно, не має законодавчої сили.

Згідно ст. 8 Закону України «Про колективні договори і угоди» регулювання розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі) може здійснюватися на підставі галузевих (міжгалузевих) угод.

Положеннями галузевих (міжгалузевих) угод в сфері ЖКГ визначені умови здійснення доплат за роботу в важких та шкідливих умовах праці: За роботу у важких і шкідливих умовах праці – 4,8 та 12 відсотків; за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці - від 16,20 та 24 відсотків тарифної ставки (окладу).

Додатком 6 Порядків застосування норм Галузевої угоди №26 стороною роботодавців відповідно до повноважень визначених ст. 5 та 19 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права та гарантії їх діяльності» встановлено перелік робіт Галузевий перелік робіт, для яких встановлюються доплати за працю з тяжкими і шкідливими умовами.

Тобто здійснення доплат за виконання вказаних в переліку робіт - є мінімальними галузевими гарантіями оплати праці, які можуть бути скасовані лише за результатами атестації робочих місць. Зокрема передбачено здійснення надбавки для водіїв автотранспортних засобів зайнятих на вивезенні ТПВ, РПВ.

Доплата за роботу у важких та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці розраховується пропорційно до відпрацьованого в таких умовах часу . За кожним робочим місцем доплати встановлюються і нараховуються тільки за час фактичної зайнятості відповідних робітників на роботах з несприятливими умовами праці.

Таким чином, галузевими гарантіями здійснення доплат водіям автомобільних засобів за роботи з поточного та капітального ремонту техніки не передбачається та не здійснюється, якщо інше не встановлено нормами колективного договору.

3. Машиніст насосної станції по графіку роботи відпрацьовує в березні 178 годин (при нормі 168 годин) з них 10 годин надурочних на ці години припадають святкові 7 годин, як правильно нарахувати оплату за святкові та надурочні години?

Згідно ст. 106. КЗпПУ оплата роботи в надурочний час, за результатами підсумованого обліку робочого часу, здійснюється за години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді в подвійному розмірі годинної ставки.

Згідно частини третьої статті 107 КЗпПУ робота працівників, які одержують місячний оклад, у святковий і неробочий день оплачується у розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу , якщо робота провадилася понад місячну норму.

Тобто, якщо працівник за підсумованим обліком робочого часу відпрацював 10 годин надурочних, 7 з яких припадають на святкові оплата його праці здійснюється наступним чином:

• 3 години в подвійному розмірі годинної ставки (ставка*2);
• 7 годин в розмірі подвійної годинної ставки зверху окладу (ставка+ ставка*2).

Для належного ведення підсумованого обліку робочого часу та здійснення оплати можна керуватись також Методичними рекомендаціями щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 квітня 2006 р. N 138. 

Голова Об’єднання – Адамов О.І.